More songs by Kostiuchenko
Description
Rap: Kiril Kostiuchenko
Mixing Engineer: Kiril Kostiuchenko
Composer: Kiril Kostiuchenko
Lyrics and translation
Original
Та більше очі не закриєш, окуляри зламані.
Рожеві уламки, що всюди падають, мов серце, розбиті, як пляшка дешевого вина студентська. Скільки ще буде тестів?
Достатньо вже обсесій, незаданих сесій.
В будинку, що ми разом будували, знайдено азбест, і там пахне трупами і попелом, ніби Освенцим.
Я підпалю себе, лиш щоб скоріше вже померти.
Моя свідома думка про те, як треба любити, була зруйнована моїм бажанням до самознищення.
Відповідно до статті кодексу про кохання, вам прописано відпустити і йти собі далі. Ваше серце буде розібране на деталі.
Відтепер вам потрібно носити в собі камінь. Медсестра сказала: "Час лікує, тож чекайте. Прийде ваша черга.
Дуже прошу, не лякайтесь. Ви не перший і не останній. В кожного буває".
Так буває, зрозумійте, так буває зараз. Тільки вчора так само людину латали.
Так буває зараз, зрозумійте, так буває. Він кричав гучно, плакав, бився руками об стіни.
Він ніяк не розумів, що його полишили, як маленьку дитину на продлянці в садочку.
Він ніяк не хотів ставити ту жирну точку, яку життя, вимагаючи, стрімко в простір міняло, клало інших людей, кар'єрний зріст, карму, яку давно вже пора відпрацювати було.
Та завжди щось в іншу сторону його стрімко вело.
Та більше очі не закриєш, окуляри зламані.
Рожеві уламки, що всюди падають, мов серце, розбиті, як пляшка дешевого вина студентська. Скільки ще буде тестів? Достатньо вже обсесій, незаданих сесій.
В будинку, що ми разом будували, знайдено азбест, і там пахне трупами і попелом, ніби Освенцим. Я підпалю себе, лиш щоб скоріше вже померти.
English translation
But you can't close your eyes anymore, the glasses are broken.
Pink debris falling everywhere, like a broken heart, like a bottle of cheap student wine. How many more tests will there be?
Enough of obsessions, unscheduled sessions.
Asbestos was found in the house we built together, and it smells of corpses and ashes, like Auschwitz.
I will set myself on fire, just to die sooner.
My conscious thought about how to love was destroyed by my desire for self-destruction.
According to the article of the love code, you are told to let go and move on. Your heart will be torn apart.
From now on you need to carry the stone. The nurse said, "Time heals, so wait. Your turn will come.
Please do not be afraid. You are not the first and you are not the last. It happens to everyone."
It happens, understand, it happens now. Just yesterday, a person was patched up in the same way.
It happens now, understand, it happens. He shouted loudly, cried, beat his hands against the walls.
He did not understand at all that he was left like a small child in a kindergarten.
He did not want to put that fat point that life, demanding, rapidly changed into space, put other people, career growth, karma, which was long overdue to be worked out.
But something always led him rapidly in another direction.
But you can't close your eyes anymore, the glasses are broken.
Pink debris falling everywhere, like a broken heart, like a bottle of cheap student wine. How many more tests will there be? Enough of obsessions, unscheduled sessions.
Asbestos was found in the house we built together, and it smells of corpses and ashes, like Auschwitz. I will set myself on fire, just to die sooner.